10 правил зимового водіння

Отже, скоро ваша перша «автомобільна зима», що потрібно знати, щоб звести до мінімуму ризик потрапити в ДТП? Чи існує навчання водінню взимку? Як правильно поводитися на слизькій дорозі і чи варто взагалі їздити взимку? Спробуємо відповісти собі на деякі запитання.

Насамперед, автомобіль до зими потрібно правильно підготувати. Мова йде не лише про зимову гуму — підготовки потребують усі основні вузли. Перед настанням холодів наполегливо рекомендується перевірити і (у разі потреби) замінити всі експлуатаційні рідини (моторну оливу, рідину гідропідсилювача керма, гальмівну рідину, а також рідини в трансмісії та вузлах підвіски), акумулятор, а також усі гумовмісні частини підвіски: кулькові опори, наконечники рульових тяг, сайлентблоки тощо. Ну і звісно, замінити гуму на зимову (причому всі чотири колеса). Запасне колесо також має бути «взуте» в зимову гуму!

Їздити чи не їздити взимку — вирішувати вам, але при цьому слід враховувати, що тривалий простій (навіть у опалюваному гаражі) зовсім не корисний для вашого автомобіля, крім того, за умови дотримання простих, але важливих правил, їзда взимку не набагато небезпечніша з точки зору потенційної аварійності, ніж водіння влітку — загалом, усе у ваших руках. Спробуємо сформулювати правила, яких потрібно дотримуватися кожному водієві в зимовий період, незалежно від досвіду, кваліфікації, досягнень в автоспорті та інших моментів і регалій:

1. Ніяких різких рухів. Ні руками, ні ногами. Якщо ви за кермом, різкі рухи вам протипоказані в будь-яку пору року, але взимку вони на кілька порядків небезпечніші, а можливі наслідки набагато трагічніші. Тож усе робимо плавно, поступово: крутимо кермо, гальмуємо, рушаємо з місця, скидаємо/набираємо швидкість тощо.

2. Швидкісний режим приводимо у відповідність з ПДР. Народна мудрість про те, що ПДР писані кров’ю, особливо актуальна в важких дорожніх умовах (до яких, зокрема, належить і ожеледиця). На кону не багато й не мало — життя, ваше, ваших пасажирів, а також інших учасників дорожнього руху. Не забувайте, що там, попереду, можливо, порушує правила якийсь Вася Петров на своїх Жигулях, і ви, побачивши його в останній момент, уже не зможете, як улітку, просто «вильнути» й уникнути зіткнення, вам доведеться приймати за долі секунди рішення — або йти на таран, або злетіти на тротуар із людьми, у кювет, поле, ліс, дерево, стовп, зустрічний чи стоячий автомобіль (потрібне підкреслити). І все це може дуже погано закінчитися, якщо, звісно, ви не будете рухатися зі швидкістю, що дозволяє вчасно зупинитися навіть на слизькій дорозі й пропустити ідіота. Не відбирайте у себе шанс вижити — не потрібно.

3. Ніякої зайвої самовпевненості. Якщо ви відвідували курси екстремального водіння, які пропонують багато автошкіл, вам мали розповісти, що всі навички екстремального водіння потрібні лише для екстремальних ситуацій і для підвищення спокою водія за рахунок зміцнення впевненості у власних навичках. Користуватися, або (що ще гірше) намагатися відтворювати каскадерські трюки із затягуванням ручника можна виключно на спеціальних майданчиках, але в жодному разі не на дорозі, навіть якщо вам здається, що вона зараз порожня. Уже за секунду з темного провулку (або з-за будинку), можливо, вилетить той самий Вася Петров на Жигулях, який до того ж буде ще й напідпитку. Результат аналогічний описаному в п.2.

4. Дистанцію збільшуємо у два, а краще у три рази. Повірте, ви приїдете на роботу лише на 5 хвилин пізніше, якщо в потоці (і навіть у заторі) перед вами «вбудуються» два, чи навіть десять «поспішайлів», зате втратите години на очікування працівників поліції у разі, якщо перед машиною, що йде попереду, різко загальмує той самий Вася Петров, і в нього виявиться ефективніша гума, або ж під його колесами виявиться сухіший асфальт.

5. Прогріваємо машину завжди! Тут мова навіть не про те, що мінімальний прогрів потрібен і двигуну, і коробці передач. Мова насамперед про скло та температуру в салоні (пара і конденсат на склі). Погана оглядовість і дискомфорт водія — не найкращі супутники на складній слизькій дорозі.

6. У мороз сухої дороги не буває! Навіть якщо ви зараз їдете начебто по сухому асфальту, ніхто не може гарантувати, що за 500 метрів попереду якийсь В. Петров учора випадково не розлив воду, або, наприклад, двірник не висипав на дорогу сніг із тротуару. Завжди пам’ятайте про непередбачуваність дорожнього покриття.

7. У багажнику завжди має бути запас незамерзайки для омивача лобового скла. Навіть якщо ви щойно заправили повний бачок — все одно купіть ще літр про запас. Ніхто не знає, коли вона закінчиться і скільки від цього місця до найближчої заправки (магазину). А для великих неприємностей достатньо і ста метрів.

8. Ніяких зайвих перебудов. Постарайтеся звести до мінімуму будь-які перебудови з ряду в ряд, якщо вам потрібно буде повернути ліворуч навіть через два кілометри, займіть лівий ряд одразу, і нехай ззаду вам моргають і сигналять — не звертайте уваги — розумна людина так не робить. Ну і про «шахове» перебудовування з метою швидше дістатися з точки «А» в точку «Б» — взимку доведеться забути. За кермом поспішати не можна ніколи, але взимку це справді питання життя і смерті.

9. Із замету вибираємося максимально плавно. Якщо автомобіль «зарився» або його просто занесло за ніч снігом — не потрібно нервувати, шліфуючи колесами лід — так ви тільки ускладните собі ситуацію. Спробуйте звільнити всі колеса від снігу в радіусі хоча б у півметра і потім вилізти із замету «розгойдуванням» (актуально лише для механічної КПП), рушаючи з другої передачі. На автоматі вилізти із замету значно складніше — доведеться або шукати помічників, або підкладати під ведучі колеса дошки, пісок тощо. Як крайній захід (якщо нічого іншого недоступно) — спробуйте спустити ведучі колеса (не зовсім, але щоб це було добре видно — приблизно до 0,5–0,7 атм. Але останній захід можливий лише, якщо в багажнику лежить робочий компресор (насос) і ви зможете одразу підкачати колеса.

10. Окрема порада власникам повнопривідних авто і позашляховиків. Повнопривідний автомобіль розганяється на слизькій дорозі швидше за монопривідний (за інших рівних умов), але гальмують вони приблизно однаково. Тож наявність повного приводу на слизькій дорозі не дає вам практично жодних переваг з точки зору безпеки. Прохідність — так, але не безпека, тож не втрачайте пильності, вищенаписане стосується вас не менше, ніж власників монопривідних машин.

На завершення потрібно зазначити, що в усіх випадках основа безпечного водіння (у будь-яку пору року) — це можливість адекватно реагувати на ситуацію на дорозі. При цьому зимова дорога принципово відрізняється від будь-якої іншої тим, що вона непередбачувана — ви ніколи не можете знати, що буде на дорозі навіть через 300 метрів — яке буде покриття, хто на цю дорогу раптово вискочить і чим усе це може закінчитися. Тому головне правило водіння взимку — нікуди не поспішати і поводитися обережно.

Чи потрібно відвідувати спеціальні курси екстремального водіння — вирішувати вам, але потрібно розуміти, що ці курси все одно не дозволять вам взимку їздити швидше або агресивніше — це нерозумно й небезпечно незалежно ні від чого. Якщо ви все ж вирішили скористатися послугами інструктора, пам’ятайте, що хороша автошкола ціни не має — не потрібно обирати те, що дешевше, обирайте те, що допоможе вам реально підвищити навички.

Додатково рекомендуємо: критерії вибору автошколиP.S. Вася Петров, який згадується в цій статті, є вигаданим персонажем — будь-які збіги з реальними людьми та подіями є випадковими.