Крок третій: аналізуємо поточну ситуацію

Отже, після перших двох кроків ви вже маєте дані про те, що рекомендує виробник мотора (допуски моторної оливи), а також (найімовірніше) — про те, яка олива фактично залита у ваш двигун. Починаємо міркувати про те, чи є потреба міняти коней на переправі, тобто чи потрібно морочити собі голову з вибором оливи, чи краще залишити те, що є.

Річ у тім, що кожна зміна марки автооливи, що заливається в мотор, — це прямий шкода, завдана внутрішнім деталям двигуна, і суттєво підвищені матеріальні витрати з вашого боку (детальніше читайте у статті про те, як правильно робиться промивання двигуна при переході на іншу марку оливи).

Насамперед порівняйте результати вже проведених досліджень (тобто допуск автооливи виробника авто і специфікацію оливи, залитої за фактом). В ідеалі на етикетці оливи має стояти саме ваш допуск. Але це можливо лише в тих випадках, коли виробник автомобіля протестував саме цю марку оливи і сертифікував її за відповідним допуском. Якщо все зійшлося — категорично не варто щось міняти — продовжуйте лити ту оливу, що й раніше, — таким чином ви продовжите життя своєму двигуну.

Єдиною розумною мотивацією в цьому разі для зміни марки оливи може бути надто завищена витрата оливи — тоді вам краще перейти на більш в’язку оливу (наприклад, з синтетики на напівсинтетику).

Якщо ж допуску немає, спробуйте знайти розшифровку вашого допуску і порівняти її з даними про класифікацію залитої в мотор оливи. Якщо загалом усе збігається — виникає дилема. З одного боку, зміна марки автооливи не дуже корисна для двигуна (скажемо чесно — шкідлива), з іншого боку — регулярне використання непередбаченої виробником автооливи може завдати мотору набагато більшої шкоди. Особисто я б у такій ситуації все-таки перевів би мотор на «правильну» оливу, хоч це болісно й дорого.