Гібрид і олива: чи справді мотор майже не працює?
Або чому олива в гібриді старіє не повільніше
У цьому розділі: 12 статей
- Як часто міняти оливу?
- Рекомендації автовиробника
- Як обчислюють інтервал виробники?
- Інтервал заміни оливи (longlife)
- Які фактори скорочують сервісний інтервал?
- Як визначити інтервал заміни оливи?
- Інтервал заміни оливи сьогодні: Longlife, індикатор і короткі поїздки
- Про частоту заміни оливи
- Коротко: про «підсніжники»...
- Коротко: авто «вихідного дня»...
- Коротко про затори...
- Гібрид і олива: чи справді мотор майже не працює?
Продавці вживаних гібридів охоче розповідають одне й те саме: машина, мовляв, їде здебільшого на електриці, бензиновий мотор лише зрідка «допомагає», тож і олива в ньому може стояти хоч удвічі довше. Звучить логічно, і покупців, які в це вірять, вистачає. Але олива в такому моторі старіє не повільніше. Як правило, навпаки.
Так, мотор гібрида справді відпрацьовує менше годин, ніж двигун звичайної машини з тим самим пробігом. Тільки олива старіє не від кілометрів на одометрі: її «зношують» холодні пуски, конденсат, паливо в картері і просто час. І саме з цим у гібрида справи гірші.
Як працює мотор гібрида
Звичайний мотор завели — і він працює, доки ви його не заглушите: за кілька кілометрів прогрівся, і далі олива весь час гаряча. У гібрида (неважливо, повного чи того, що заряджається від розетки) двигуном керує електроніка, і завдання в неї одне — спалити якомога менше палива. На рушанні, в заторі, на невеликій швидкості машину часто везе електромотор, а бензиновий двигун заглушено. Знадобилося більше потужності або батарея розрядилася — мотор завівся, попрацював кілька хвилин і знову заглух. (У так званого «м’якого» гібрида мотор працює майже як у звичайної машини зі «старт-стопом», тож усе сказане нижче стосується передусім повних гібридів і гібридів з розеткою.)
Виходить, що за поїздку містом мотор гібрида заводиться і глушиться раз у раз, а прогрітися як слід йому часто просто ніколи. Це як чайник, який вмикають раз у раз і щоразу вимикають за хвилину до того, як він закипить, — а окропу так і немає. Для оливи гібрид, що їздить здебільшого містом і на короткі відстані, — це ті самі «важкі умови» експлуатації, тільки в ще суворішому варіанті. Про них уже йшлося у статті про те, які фактори скорочують сервісний інтервал: нерегулярна їзда, короткі поїздки, на яких мотор не встигає прогрітися, затори. Гібрид у місті збирає їх усі одразу.
У гібрида, що заряджається від розетки, своя крайність. Якщо ви щодня заряджаєте його вдома і їздите недалеко, бензиновий мотор може не заводитися тижнями. Олива тим часом стоїть разом із конденсатом, що утворився в картері, а потім мотор заводиться — і знову ненадовго.
Не випадково виробники присадок випробовують оливи для гібридних моторів за окремими, жорсткішими програмами. Але напис «для гібридів» на каністрі допуску автовиробника не замінює.
Вода й паливо в оливі
Під час згоряння бензину утворюється чимало водяної пари. Більша її частина йде у вихлопну трубу, але частина разом із газами, що прориваються повз поршневі кільця, потрапляє в картер. Поки мотор гарячий, вентиляція картера виносить цю пару назад на впуск, а звідти через циліндри — у вихлоп. У холодному моторі вона осідає на холодних стінках і потрапляє в оливу, а змішуючись із продуктами згоряння, перетворюється на доволі ефективну кислоту. Той самий конденсат, що загрожує машині, яка подовгу стоїть, у гібриді накопичується навіть тоді, коли автомобіль їздить щодня.
З паливом схожа історія. На холодних стінках циліндра частина бензину не встигає згоріти, стікає повз кільця в картер і розріджує оливу. З прогрітого мотора легкі фракції палива потім випаровуються, а в моторі, який ніколи не прогрівається, вони так і лишаються. Вода з оливою дає емульсію, паливо її розріджує: олива швидше окиснюється, гірше змащує, а деталі мотора починають іржавіти.
Додайте сюди біоетанол: в Україні закон вимагає, щоб у бензині (крім 98-го й вище) було понад 7% біоетанолу, а спирт охоче тягне на себе воду. Детальніше про паливо й спирт в оливі — у статті про інтервал заміни оливи сьогодні.
Що видно на щупі
Частково все це видно без жодної лабораторії. Не лінуйтеся час від часу витягати щуп і зазирати під кришку оливозаливної горловини. Тільки спершу вимкніть гібридну систему повністю (індикатор READY має згаснути): мотор гібрида вміє заводитися сам, без попередження.
1. Білуватий наліт, схожий на майонез, під кришкою горловини або на щупі — це вода. Узимку, після коротких поїздок, трохи такого нальоту під кришкою трапляється і на справному моторі: це той самий конденсат. Але якщо «майонез» не зникає навіть після довгої поїздки трасою, а рівень охолоджувальної рідини в бачку потроху падає, — не чекайте заміни оливи, а їдьте до досвідченого моториста. Найімовірніше, це вже антифриз в оливі.
2. Рівень оливи між замінами зростає. Не посміхайтеся — буває й таке, що оливи на щупі стає більше, ніж було після заміни. Сама вона не розмножується: значить, у картер потрапили паливо й вода.
3. Від щупа тхне бензином. Ще одна ознака того, що паливо збирається в оливі і не встигає випаруватися.
А от колір оливи, як і завжди, нічого не каже: темна олива — не обов’язково стара, а світла — не обов’язково придатна.
Яка олива і як часто
Як же часто міняти оливу в гібриді, спитаєте ви? Інтервал заміни в сервісній книжці, як правило, має дві межі: стільки-то тисяч кілометрів або стільки-то місяців — що настане раніше. А автомобілі, які самі рахують інтервал, ураховують не лише пробіг, а й оберти, температуру, спалене паливо і час. У машини, яка багато їздить, першими зазвичай закінчуються кілометри, а в машини, яка мало їздить містом, — місяці. І пам’ятайте, що одометр рахує й ті кілометри, які гібрид проїхав на електриці. Тож міняйте оливу за тією межею, яка настала першою, і не розтягуйте інтервал лише тому, що «мотор майже не працював».
Корисна звичка: хоча б час від часу давайте мотору як слід прогрітися — у поїздці за місто, а не до супермаркету і назад. На гарячому моторі значна частина води й легких фракцій палива з оливи випаровується. А власникам гібридів з розеткою варто ще й увімкнути на таку поїздку режим, у якому працює бензиновий мотор: з повною батареєю машина може з’їздити за місто й назад, жодного разу його не завівши.
Тепер про саму оливу. Гібриди, особливо японські, часто розраховані на дуже рідкі оливи: в деякі гібриди Toyota на заводі заливають 0W-16, а в частину — навіть 0W-8 за японським стандартом JASO GLV-1. Чому такі оливи потрібні саме цим моторам і нікому іншому, читайте у статті про надрідкі оливи 0W-16 і 0W-8.
Дехто, побачивши на щупі рідку на дотик оливу, вирішує, що виробник помилився, і на всяк випадок заливає щось густіше. Ще раз повторюся: в’язкість оливи має відповідати вимогам автовиробника, і гібрид тут не виняток. Густіша олива не вижене з мотора ні воду, ні паливо — вона лише повільніше дійде до тертьових пар у ті перші секунди після кожного з численних пусків, коли мастило мотору потрібне найбільше. І, звісно, окрім оливи в мотор доливати й досипати НІЧОГО не потрібно — ні «від води», ні «від зносу».
Таким чином, олива в гібриді не «відпочиває», а працює в умовах, які для неї, як правило, важчі, ніж у звичайному автомобілі. Міняйте її не рідше, ніж велить сервісна книжка, а якщо машина живе в місті, то й частіше. Розповіді про мотор, який «майже не працював», залиште продавцям вживаних авто.
Додатково читайте: