Гібрид і олива: чи справді мотор майже не працює?

Розділ Як часто міняти оливу, стаття 12 з 121 080 слів, 6 хвилин

Або чому олива в гібриді старіє не повільніше

У цьому розділі: 12 статей
  1. Як часто міняти оливу?
  2. Рекомендації автовиробника
  3. Як обчислюють інтервал виробники?
  4. Інтервал заміни оливи (longlife)
  5. Які фактори скорочують сервісний інтервал?
  6. Як визначити інтервал заміни оливи?
  7. Інтервал заміни оливи сьогодні: Longlife, індикатор і короткі поїздки
  8. Про частоту заміни оливи
  9. Коротко: про «підсніжники»...
  10. Коротко: авто «вихідного дня»...
  11. Коротко про затори...
  12. Гібрид і олива: чи справді мотор майже не працює?

Продавці вживаних гібридів охоче розповідають одне й те саме: машина, мовляв, їде здебільшого на електриці, бензиновий мотор лише зрідка «допомагає», тож і олива в ньому може стояти хоч удвічі довше. Звучить логічно, і покупців, які в це вірять, вистачає. Але олива в такому моторі старіє не повільніше. Як правило, навпаки.

Так, мотор гібрида справді відпрацьовує менше годин, ніж двигун звичайної машини з тим самим пробігом. Тільки олива старіє не від кілометрів на одометрі: її «зношують» холодні пуски, конденсат, паливо в картері і просто час. І саме з цим у гібрида справи гірші.

Як працює мотор гібрида

Звичайний мотор завели — і він працює, доки ви його не заглушите: за кілька кілометрів прогрівся, і далі олива весь час гаряча. У гібрида (неважливо, повного чи того, що заряджається від розетки) двигуном керує електроніка, і завдання в неї одне — спалити якомога менше палива. На рушанні, в заторі, на невеликій швидкості машину часто везе електромотор, а бензиновий двигун заглушено. Знадобилося більше потужності або батарея розрядилася — мотор завівся, попрацював кілька хвилин і знову заглух. (У так званого «м’якого» гібрида мотор працює майже як у звичайної машини зі «старт-стопом», тож усе сказане нижче стосується передусім повних гібридів і гібридів з розеткою.)

Виходить, що за поїздку містом мотор гібрида заводиться і глушиться раз у раз, а прогрітися як слід йому часто просто ніколи. Це як чайник, який вмикають раз у раз і щоразу вимикають за хвилину до того, як він закипить, — а окропу так і немає. Для оливи гібрид, що їздить здебільшого містом і на короткі відстані, — це ті самі «важкі умови» експлуатації, тільки в ще суворішому варіанті. Про них уже йшлося у статті про те, які фактори скорочують сервісний інтервал: нерегулярна їзда, короткі поїздки, на яких мотор не встигає прогрітися, затори. Гібрид у місті збирає їх усі одразу.

У гібрида, що заряджається від розетки, своя крайність. Якщо ви щодня заряджаєте його вдома і їздите недалеко, бензиновий мотор може не заводитися тижнями. Олива тим часом стоїть разом із конденсатом, що утворився в картері, а потім мотор заводиться — і знову ненадовго.

Не випадково виробники присадок випробовують оливи для гібридних моторів за окремими, жорсткішими програмами. Але напис «для гібридів» на каністрі допуску автовиробника не замінює.

Вода й паливо в оливі

Під час згоряння бензину утворюється чимало водяної пари. Більша її частина йде у вихлопну трубу, але частина разом із газами, що прориваються повз поршневі кільця, потрапляє в картер. Поки мотор гарячий, вентиляція картера виносить цю пару назад на впуск, а звідти через циліндри — у вихлоп. У холодному моторі вона осідає на холодних стінках і потрапляє в оливу, а змішуючись із продуктами згоряння, перетворюється на доволі ефективну кислоту. Той самий конденсат, що загрожує машині, яка подовгу стоїть, у гібриді накопичується навіть тоді, коли автомобіль їздить щодня.

З паливом схожа історія. На холодних стінках циліндра частина бензину не встигає згоріти, стікає повз кільця в картер і розріджує оливу. З прогрітого мотора легкі фракції палива потім випаровуються, а в моторі, який ніколи не прогрівається, вони так і лишаються. Вода з оливою дає емульсію, паливо її розріджує: олива швидше окиснюється, гірше змащує, а деталі мотора починають іржавіти.

Додайте сюди біоетанол: в Україні закон вимагає, щоб у бензині (крім 98-го й вище) було понад 7% біоетанолу, а спирт охоче тягне на себе воду. Детальніше про паливо й спирт в оливі — у статті про інтервал заміни оливи сьогодні.

Що видно на щупі

Частково все це видно без жодної лабораторії. Не лінуйтеся час від часу витягати щуп і зазирати під кришку оливозаливної горловини. Тільки спершу вимкніть гібридну систему повністю (індикатор READY має згаснути): мотор гібрида вміє заводитися сам, без попередження.

1. Білуватий наліт, схожий на майонез, під кришкою горловини або на щупі — це вода. Узимку, після коротких поїздок, трохи такого нальоту під кришкою трапляється і на справному моторі: це той самий конденсат. Але якщо «майонез» не зникає навіть після довгої поїздки трасою, а рівень охолоджувальної рідини в бачку потроху падає, — не чекайте заміни оливи, а їдьте до досвідченого моториста. Найімовірніше, це вже антифриз в оливі.

2. Рівень оливи між замінами зростає. Не посміхайтеся — буває й таке, що оливи на щупі стає більше, ніж було після заміни. Сама вона не розмножується: значить, у картер потрапили паливо й вода.

3. Від щупа тхне бензином. Ще одна ознака того, що паливо збирається в оливі і не встигає випаруватися.

А от колір оливи, як і завжди, нічого не каже: темна олива — не обов’язково стара, а світла — не обов’язково придатна.

Яка олива і як часто

Як же часто міняти оливу в гібриді, спитаєте ви? Інтервал заміни в сервісній книжці, як правило, має дві межі: стільки-то тисяч кілометрів або стільки-то місяців — що настане раніше. А автомобілі, які самі рахують інтервал, ураховують не лише пробіг, а й оберти, температуру, спалене паливо і час. У машини, яка багато їздить, першими зазвичай закінчуються кілометри, а в машини, яка мало їздить містом, — місяці. І пам’ятайте, що одометр рахує й ті кілометри, які гібрид проїхав на електриці. Тож міняйте оливу за тією межею, яка настала першою, і не розтягуйте інтервал лише тому, що «мотор майже не працював».

Корисна звичка: хоча б час від часу давайте мотору як слід прогрітися — у поїздці за місто, а не до супермаркету і назад. На гарячому моторі значна частина води й легких фракцій палива з оливи випаровується. А власникам гібридів з розеткою варто ще й увімкнути на таку поїздку режим, у якому працює бензиновий мотор: з повною батареєю машина може з’їздити за місто й назад, жодного разу його не завівши.

Тепер про саму оливу. Гібриди, особливо японські, часто розраховані на дуже рідкі оливи: в деякі гібриди Toyota на заводі заливають 0W-16, а в частину — навіть 0W-8 за японським стандартом JASO GLV-1. Чому такі оливи потрібні саме цим моторам і нікому іншому, читайте у статті про надрідкі оливи 0W-16 і 0W-8.

Дехто, побачивши на щупі рідку на дотик оливу, вирішує, що виробник помилився, і на всяк випадок заливає щось густіше. Ще раз повторюся: в’язкість оливи має відповідати вимогам автовиробника, і гібрид тут не виняток. Густіша олива не вижене з мотора ні воду, ні паливо — вона лише повільніше дійде до тертьових пар у ті перші секунди після кожного з численних пусків, коли мастило мотору потрібне найбільше. І, звісно, окрім оливи в мотор доливати й досипати НІЧОГО не потрібно — ні «від води», ні «від зносу».

Таким чином, олива в гібриді не «відпочиває», а працює в умовах, які для неї, як правило, важчі, ніж у звичайному автомобілі. Міняйте її не рідше, ніж велить сервісна книжка, а якщо машина живе в місті, то й частіше. Розповіді про мотор, який «майже не працював», залиште продавцям вживаних авто.

Додатково читайте: