СУЛЬФІДНА ЄМНІСТЬ І ОПТИЧНА ОСНОВНІСТЬ СТАЛЕПЛАВИЛЬНИХ ШЛАКІВ У ПРОЦЕСІ ОБРОБКИ СТАЛІ

Одним з головних завдань у процесі позапічної обробки сталі є десульфурація металу, можлива тільки за умови наведення шлаку в достатній кількості. При цьому виникає необхідність у додаванні в ківш вапна у великих кількостях. Цей процес супроводжується додатковими витратами електричної енергії та часу, що витрачається на проведення процесу десульфурації сталі.

Підвищити ефективність позапічної обробки сталі та зменшити витрати часу можна, присаджуючи необхідну мінімальну кількість вапна. Такий підхід можливий тільки за наявності підходящих методів розрахунку десульфуруючої здатності шлаків сталеплавильного типу, що мають різний склад.

Для визначення характеристик десульфуруючої здатності шлаків використовують поняття ємності сульфідного типу Cs. Цей показник може змінюватися в широких межах і залежить від того, наскільки змінюється склад шлаку.

Для врахування всіх компонентів шлаку пропонується безліч варіантів, але найчастіше застосовуваний варіант передбачає використання поняття оптичної основності.

Рівняння для визначення оптичної основності дає пряму залежність логарифма сульфідної ємності шлаку. Водночас у багатьох подвійних системах спостерігається різка зміна ємності в середині інтеграла, і рівна поведінка по краях.

Для порівняльної методики був відібраний масив даних, що складається з 400 точок, і проведені розрахунки:

• за вихідними коефіцієнтами;

• за підбором методом найменшого квадрата констант залежності сталі від температури, при збереженні початкових поелементних параметрів.

У процесі порівняння представлених у літературі значень оптичної основності компонентів шлаку з результатами, отриманими в ході статистичної обробки, з’ясувалося, що за основними показниками значення компонент збігаються.

Аналіз результатів показує, що в областях високих сульфідних ємностей шлаків розрахунки дають дещо завищені значення порівняно з фактичним значенням. У другому випадку розрахунок за формулою дає більш правдивий опис наведених фактичних даних.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що проведені в роботі розрахунки дозволяють виявити переважність використання рівнянь для розрахунку залежності сульфідних ємностей шлаку від складу шлаку.

Проведені дослідження дозволять точніше підбирати склад шлаку і витрату вапна для того, щоб досягти запланованого ступеня десульфурації сталі.

Кузьмін А.І. (МЧМ-07вм)