Велике ТО перед зимою

Зима для автолюбителя, особливо для новачка, страшна двома особливостями — це ожеледиця й морози. Якщо підготовка до ожеледиці — це вибір шин, перевірка ходової й відточування водійської майстерності, то до морозів потрібно готувати практично всі основні вузли вашого автомобіля.

Повірте, усе, що ви забули (або не знали) зробити для свого авто — швидше за все, вилізе вже з першими морозами. Тому до зими потрібно підготуватися заздалегідь. Які моторні оливи годяться на зиму, що ще потрібно зробити до перших морозів? Що взагалі має входити у велике ТО перед зимою?

Крім того, у цій статті трохи розкрито тему про те, як, на мою думку, правильно вибирати трансмісійні оливи та інші експлуатаційні рідини.

З чого почати і в якому порядку

Починати варто не з магазину, а із сервісної книжки. Найзручніший час для великого ТО — жовтень і початок листопада: вдень ще плюс, а черг на СТО, які з’являються після першого снігу, поки немає. Пріоритети прості: спершу те, від чого залежать пуск двигуна й безпека (олива, паливо, акумулятор, гальма, шини), потім те, що може замерзнути (охолоджувальна рідина, омивач), а вже потім усе інше.

Список, який можна пройти за один вечір:

• згадати дату й пробіг останньої заміни моторної оливи та фільтрів;
• перевірити температуру замерзання охолоджувальної рідини;
• знайти, коли востаннє міняли гальмівну рідину;
• подивитися рівні в бачках гідропідсилювача, гальм і омивача;
• оцінити акумулятор і щітки склоочисника;
• записатися на шиномонтаж, поки немає черг.

Моторна олива, фільтри і паливо

Якщо до планової заміни лишилося менше половини інтервалу, я міняю оливу восени, а не навесні. Відпрацьована олива за сезон набирає сажі, палива й продуктів окиснення, густішає, а частина присадок уже вичерпана. Свіжа олива на холодному пуску швидше доходить до вкладишів і розподільного вала, а саме перші секунди після пуску в мороз дають найбільше зношування.

В’язкість — та, що вказана в інструкції до автомобіля, разом із допуском виробника (ACEA, API чи власна специфікація автовиробника). Цифра перед W описує поведінку оливи на холоді: за SAE J300 олива 0W має гарантувати прокручування двигуна приблизно до −35 °C, 5W — до −30 °C, 10W — до −25 °C. Окремої «зимової» оливи сьогодні немає. Перейти на сходинку нижче, наприклад із 10W-40 на 5W-40, має сенс лише тоді, коли інструкція допускає обидва класи для вашого клімату; друге число при цьому не змінюють. Докладніше про це — у статті про зимову моторну оливу.

Оливний фільтр міняють разом з оливою щоразу, повітряний — оглядають і за потреби теж міняють. Для дизеля особливо важливий паливний фільтр: вода в ньому замерзає, а парафін із палива в мороз забиває фільтрувальний елемент. Якщо на фільтрі є кран зливу відстою, злийте воду до перших морозів; якщо фільтр уже на межі інтервалу, замініть його зараз. З початком сезону заправляйтеся зимовим дизпаливом на перевірених АЗС, не їздіть із майже порожнім баком і не лийте антигель «про всяк випадок» уже в загусле паливо — як ним користуватися правильно, розказано в матеріалі про антигель-присадки.

Коробка передач і міст

У механічну коробку, задній міст і роздавальну коробку заливають оливу того класу за API GL і тієї в’язкості, які вказав виробник. GL-5 не завжди «краща» за GL-4: багатьом коробкам із синхронізаторами потрібна саме GL-4, бо активні присадки GL-5 можуть шкодити деталям з кольорових металів. Колись на зиму в коробку й міст заливали рідшу оливу, а навесні — густішу. Сучасні всесезонні 75W-80 і 75W-90 цю практику прибрали, тож міняти трансмісійну оливу «під сезон» не потрібно. Багато МКПП узагалі необслуговувані — їм перевіряють лише рівень і відсутність течі.

Для автоматичної коробки, варіатора чи робота з мокрим зчепленням підходить тільки рідина зі специфікацією виробника: конкретний стандарт ATF або спеціальна рідина для CVT. Універсальна рідина «для всіх коробок» тут не замінник. Інтервал беріть із сервісної книжки; якщо там написано «на весь термін служби», а машина багато їздить у місті, порадьтеся з майстром спеціалізованого сервісу. Перелік того, що ще перевірити в трансмісії, є в статті про трансмісійну оливу та інші рідини.

Охолоджувальна, гальмівна та інші рідини

Температуру замерзання охолоджувальної рідини міряють ареометром або, точніше, рефрактометром. Готові антифризи зазвичай розраховані приблизно на −35…−40 °C. Якщо влітку доливали воду, перевірка обов’язкова: розбавлена рідина може замерзнути й пошкодити радіатор чи блок. Різні типи не змішують — тосол із карбоксилатним антифризом, рідини різних технологій, — а колір тут не орієнтир. Інтервал — від двох-трьох років для рідин старого типу до п’яти й більше для сучасних довгоживучих. Як перевірити стан рідини, детально описано в статті що таке антифриз.

Гальмівна рідина DOT 4 гігроскопічна: вона вбирає вологу з повітря, і з кожним роком температура її кипіння падає. Для свіжої DOT 4 стандарт вимагає не менш як 230 °C, для зволоженої — лише 155 °C. Взимку волога в системі додає ще й корозію. Міняють рідину приблизно раз на два роки, якщо в сервісній книжці не вказано інше; силіконову DOT 5 із DOT 3, DOT 4 і DOT 5.1 не змішують.

У бачку гідропідсилювача перевіряють рівень і доливають лише ту рідину, яка там уже є: ATF або спеціальну рідину для ГПК. На багатьох сучасних машинах стоїть електропідсилювач, рідини там немає. Омивач заправляють зимовою рідиною з запасом за температурою, а залишки літньої виробляють заздалегідь; концентрат розводять не більше, ніж написано на етикетці.

Акумулятор, свічки, щітки і шини

На морозі акумулятор віддає менший струм, а стартеру доводиться прокручувати двигун у густій оливі. Напруга повністю зарядженої батареї в спокої — близько 12,6–12,7 В; якщо вимірюєте 12,4 В і нижче, акумулятор варто підзарядити, а якщо йому вже п’ять-шість років, зробіть навантажувальну перевірку на сервісі. Заодно почистіть і підтягніть клеми. Свічки запалювання міняють за регламентом; у дизеля перевіряють свічки розжарювання — важкий холодний пуск і білий дим часто вказують саме на них.

Щітки склоочисника краще поставити нові, а примерзлі до скла не відривати. Зимові шини в Україні зазвичай ставлять, коли середньодобова температура стабільно опускається нижче +7 °C. Загальнонаціонального обов’язку переходити на зимову гуму в Україні немає, проте ПДР встановлюють для легкових авто мінімальну залишкову глибину протектора 1,6 мм, а для зими цього замало — бажано мати хоча б 4 мм. Про решту зимових звичок за кермом — у 10 правилах зимового водіння.

Що зробити самому, а що на сервісі

Самостійно цілком реально перевірити рівні й долити рідини, замінити омивач і щітки, виміряти напругу акумулятора, перевірити антифриз ареометром і злити відстій з дизельного фільтра, якщо до нього легко дістатися. Олива з фільтром — теж під силу, якщо є оглядова яма й куди здати відпрацьовану оливу; зливати її на землю чи в каналізацію не можна. На сервіс варто віддати заміну гальмівної рідини (на машинах з ABS її іноді прокачують зі сканером), обслуговування АКПП і варіатора, де рівень перевіряють за певної температури рідини, заміну паливного фільтра дизеля, навантажувальний тест акумулятора і шиномонтаж. І попросіть записати в сервісну книжку дати й пробіг усіх замін — наступної осені це заощадить вам час.

Читати весь розділ «Зимова експлуатація»