Застосування антигель-присадок узимку

Із приходом зими та сезону сильних морозів у більшості транспортних засобів на дизпаливі виявляються несправності, які супроводжуються труднощами із запуском двигуна. Насамперед причина в самому дизельному паливі, всередині якого зі зниженням температурного режиму виникають включення великих ланцюгів н-парафіну, які осідають у паливних магістралях і фільтрах. У цьому разі без установки автомобіля в прогрітий гараж не обійтися, а от від прямого прогрівання агрегатів паливної апаратури відкритим полум’ям або від додавання в бак бензину варто відмовитися.

У першому випадку це надзвичайно небезпечно для життя водія, а в другому — для самого автомобіля. З огляду на це, у зимові сезони потрібно використовувати або спеціальне морозостійке дизельне паливо, або депресорні присадки, на кшталт антигелю. Водночас лунає припущення, що за заливання незастигаючого морозостійкого дизпалива використання спецприсадок, таких як дизельний антигель, не так уже й потрібне.

Але це не остаточно правильне судження, адже наразі ніхто не зможе дати гарантійні зобов’язання, що залита в машину рідка субстанція бездоганно відповідає морозостійким стандартам. Навіть якщо вона відповідає заявленим параметрам, депресорні присадки ще підвищать стійкість до від’ємних температур, не завдаючи жодної шкоди вузлам паливоподачі.

Іншими словами, антигелі — це спеціально розроблені присадки до дизельного палива, які стримують утворення ланцюгів н-парафіну, тим самим суттєво вдосконалюючи й оберігаючи сам мотор і апаратуру подачі дизельного палива від шкідливого впливу від’ємних температур — а кращого способу ще не знайдено. Для доказу цього розглянемо рішення, які вдосконалюють параметри холодостійкості й зменшують вміст н-парафіну.

Згідно з хімічною реакцією, дизпаливо отримують шляхом прогрівання нафти в ректифікаторі, таким чином відокремлюючи бензин, гас, дизельне паливо одне від одного. При цьому холодостійка частина дизпалива утворюється за температури триста двадцять? C і виходить в об’ємі лише чверть від повного об’єму, іншими словами, насправді солярка мала б продаватися в 1,5 раза дорожче, ніж стандартне дизельне паливо. Інший шлях очищення від парафінів полягає у включенні до дизельного палива карбаміду й цеолітів, проте і він надзвичайно високий за ціною, унаслідок чого ні перший, ні другий метод виробники сьогодні не використовують.

Що стосується депресорних присадок — антигелю, то спосіб її дії ґрунтується на прилипанні синтетичних сополімерів етилену або метакрилової кислоти до сполук н-парафінів, що уповільнює їхнє зростання зі зниженням температури. Зрештою солярка вільно проходить системою паливної апаратури, з огляду на те, що дизельний антигель за ціною помітно дешевший за демонтаж двигуна після традиційних способів «запуску» або запуску автомобіля на морозі.