Що таке антифриз?

На цьому сайті йдеться переважно про моторну оливу, але в двигуна є ще одна рідина, від якої його життя залежить анітрохи не менше, — охолоджувальна. Про неї автолюбителі згадують зазвичай у двох випадках: коли мотор закипів у заторі або коли взимку з-під машини потекло. Розберімося, що таке антифриз, чим він відрізняється від тосолу і як не купити замість нього підфарбовану воду.

Чому не вода?

Охолоджувальна рідина має тримати температуру двигуна в робочих межах, що б не відбувалося довкола: спека, мороз, затор чи траса. Робоча температура сучасного мотора — 90–100 °C, а через низькі капоти радіатори стали компактнішими, тож рідині потрібен запас до точки кипіння хоча б у 10–20 градусів.

Вода з цим справляється погано. Навіть у герметичній системі, де пробка радіатора тримає надлишковий тиск близько 0,5 атм, вода закипає приблизно за 110–112 °C, а розчин етиленгліколю у воді — за 118–120 °C. Взимку все ще гірше: вода під час замерзання розширюється і може розірвати блок, радіатор або патрубки, а замерзлий термостат практично зупиняє циркуляцію. Водно-гліколевий розчин на морозі перетворюється не на лід, а на густу кашу і майже не розширюється, тому систему не рве.

Цікаво, що чистий етиленгліколь (кипить за 197 °C) сам по собі замерзає вже приблизно за мінус 13 °C. Низьку температуру замерзання дає саме суміш з водою в правильній пропорції, тому концентрат без розведення заливати не можна, і «більше гліколю для надійності» — погана ідея.

Крім води та гліколю (іноді замість етиленгліколю використовують пропіленгліколь), в антифризі є пакет присадок: інгібітори корозії для чавуну, алюмінію, міді, латуні та припоїв, лужні компоненти і піногасник. Саме пакетом присадок марки антифризів і відрізняються одна від одної, і саме від нього залежить, добрий антифриз чи ні.

Тосол і антифриз

Антифриз — загальна назва низькозамерзальних охолоджувальних рідин. Тосол — не окрема речовина, а марка антифризу, яку випускали ще в СРСР і випускають досі. Марок тосолу три:

1. ТОСОЛ А-40 — готова рідина, розрахована на морози приблизно до мінус 40 °C. Найпоширеніша.

2. ТОСОЛ А-65 — для регіонів із суворішими зимами, приблизно до мінус 65 °C.

3. ТОСОЛ-А — концентрат, який застосовують тільки після розведення водою.

Що заливати у свою машину? Те, що передбачено виробником автомобіля (про це — у замітці про вибір охолоджувальної рідини). Якщо допускається тосол — годиться і тосол, але від відомого виробника, із сертифікатом і купований не у випадкового продавця на ринку.

Як перевірити антифриз під час купівлі

Експрес-аналізу антифризу поза лабораторією, на жаль, не існує, але відсіяти явну підробку можна за трьома ознаками:

1. Густина. Саме вона свідчить про концентрацію гліколю, а отже, про температуру замерзання. Перевірити її можна ареометром або просто зваживши рівно літр рідини. У ТОСОЛу А-40 за 20 °C густина має бути 1,067–1,072 г/см³, тобто літр важить 1067–1072 г.

2. Кислотність (pH). Показує, скільки в присадках залишилося лужних компонентів, які захищають метал від корозії. Вимірюється звичайним індикаторним (лакмусовим) папірцем. Для ТОСОЛу А-40 нормою вважається pH 7,5–8,5. Якщо лугу мало, служитиме такий антифриз недовго.

3. Піна. Збовтайте каністру: піни має бути небагато, і вона має швидко осісти. Якщо піна тримається довго, піногасника в рідині немає.

І окремо про «народний» метод. Етиленгліколь справді солодкуватий на смак, звідси й назва «гліколь». Але це сильна отрута, тому куштувати антифриз на смак не можна в жодному разі. З тієї ж причини зберігайте його подалі від дітей і домашніх тварин.

Колір нічого не говорить про якість

Червоний, синій, зелений, жовтий — це просто барвник, який додають на заводі, щоб рівень рідини було видно в напівпрозорому розширювальному бачку. Ні про якість, ні про склад колір нічого не говорить, і «насичений колір — отже, свіжий і добрий» — такий самий міф, як і те, що однакові за кольором рідини можна сміливо змішувати.

Скільки служить і чи можна змішувати

Антифриз, як і моторна олива, старіє: за годину роботи він проходить через систему охолодження сотні разів за температури 90–100 °C і вище. Присадки поступово спрацьовуються, запас лужності падає, рідина починає роз’їдати метал і гуму. Тому в охолоджувальної рідини є свій інтервал заміни: для рідин типу тосолу це зазвичай два-три роки або близько 60 тис. км, а точний термін для вашого автомобіля — у сервісній книжці. Якщо рідина помутніла, побуріла або в ній з’явився осад, міняти її потрібно, не чекаючи терміну.

З доливанням правила прості:

• доливайте ту саму рідину, що вже залита, а краще — тієї самої марки й того самого виробника;
• не змішуйте різні антифризи, зокрема тосол з антифризом, якщо виробник машини вимагає антифриз (до чого призводять такі експерименти — у статті про тосол і антифриз);
• у безвихідній ситуації можна долити дистильовану воду, але потім усю рідину в системі краще замінити;
• концентрат розводьте тільки дистильованою водою, не водопровідною.

Докладніше про старіння і заміну охолоджувальної рідини можна прочитати в статті етиленгліколь та інші досягнення на захисті авто. А наостанок скажу те саме, що й про оливу: економія на охолоджувальній рідині та забутий термін заміни обходяться мотору набагато дорожче за саму рідину.