В’язкість оливи за робочих температур

Що ж відбувається, коли двигун, а отже, і моторна олива, прогрілися до робочої температури? А в цей момент починає працювати система охолодження двигуна. Відбувається все приблизно за такою схемою (дуже спрощено): за підвищеного навантаження чи обертів коефіцієнт тертя збільшується => температура оливи зростає => в’язкість оливи падає => товщина оливної плівки зменшується => коефіцієнт тертя зменшується => температура оливи падає (не без допомоги системи охолодження), або, у всякому разі, її зростання суттєво сповільнюється. Коло замкнулося, мотор працює. Але в’язкість і температура моторної оливи при цьому не стоять на місці — вони динамічно змінюються в певних, суворо розрахованих виробником мотора діапазонах.

Таким чином, насправді, ефективність роботи двигуна залежить не від абсолютного значення в’язкості за певної температури, а від динаміки її зміни під час роботи в певному діапазоні робочих температур і відповідності цій динаміці конструкції конкретного мотора.

Не слід забувати про те, що будь-який двигун, особливо сучасний, — дуже точний механізм, і саме від цієї точності здебільшого залежать усі ті параметри, за якими ми, зазвичай, оцінюємо споживчу привабливість двигуна: потужність, крутний момент, паливна економічність.

І от тут якраз набуває особливої цінності головне питання: а чи є різниця в зазорах і робочих температурах двигунів різних типів, об’ємів і виробників? Є, і ця різниця дуже суттєва, особливо якщо йдеться про останні моделі двигунів. Саме тому існують різні допуски автовиробників для моторних олив, а також різні за температурно-в’язкісними вимогами класи якості деяких міжнародних класифікацій (найяскравіший приклад — класифікація ACEA).

Підкреслю, йдеться далеко не тільки про оливи з різним індексом в’язкості за SAE! Індекс високотемпературної в’язкості за SAE присвоюється виходячи з абсолютних значень в’язкості оливи за температур 100 і 150 °C (детальніше див. таблицю в’язкості оливи — там є всі діапазони). А от до, між і після зазначених проміжних значень крива зміни в’язкості різних олив при зміні температури може досить сильно відрізнятися. Не кажучи вже про те, що навіть у зазначених контрольних точках температури вимоги SAE передбачають не точні значення в’язкості, а досить широкий їхній діапазон.

Таким чином, навіть дві різні оливи, на етикетках яких написано, скажімо, 5W-40, цілком можуть мати різну абсолютну в’язкість за температури 90, 120 або 145 °C. І саме ця динаміка, серед інших параметрів, зашифрована в тих самих таємничих буквах і цифрах допусків автовиробників і класифікацій якості моторних олив. Причому слід ще раз підкреслити: динаміка в’язкості оливи не може бути хорошою чи поганою — вона має бути підхожою, тобто відповідною конструкції конкретного двигуна!

Читати статтю повністю