Що таке в’язкість оливи? Навіщо вона потрібна

Головне завдання оливи — не допустити сухого тертя рухомих внутрішніх деталей двигуна, а також забезпечити мінімальну силу тертя при максимальній герметичності робочих циліндрів. Очевидно, що зробити субстанцію, яка мала б необхідні для цього властивості, і при цьому мала б стабільні характеристики в широкому діапазоні температур, неможливо, а діапазон робочих температур оливи в двигуні доволі широкий.

Потрібно зазначити, що та температура, яку більшість автолюбителів спостерігають на приладовій панелі, і яку прийнято називати температурою двигуна, — насправді є температурою охолоджувальної рідини, яка дійсно стабільна в прогрітому двигуні і повинна становити близько 90 градусів. Температура оливи при цьому суттєво «гуляє» і може сягати 140-150 градусів залежно від швидкості та інтенсивності руху.

Виходячи з цього, для кожного окремо взятого двигуна виробник визначає компромісні оптимальні параметри оливи. Саме ці параметри, як вважає виробник мотора, повинні забезпечити максимальний коефіцієнт корисної дії (ККД) при мінімальному зношуванні внутрішніх деталей мотора за заданих «типових» умов експлуатації.

Найважливішим із параметрів оливи вважається її в’язкість.

Простою мовою, зрозумілою автолюбителю, можна сказати так: в’язкість оливи — це її здатність залишатися на поверхні внутрішніх деталей мотора і при цьому зберігати текучість. Начебто не складно? Але ж саме в’язкість оливи найбільше змінюється залежно від температури, будучи «змінною» величиною?

Саме тому Американською асоціацією автомобільних інженерів (SAE) розроблена класифікація моторної оливи за в’язкістю, яка описує в’язкість тієї чи іншої оливи за різних робочих температур. По суті, ця класифікація дає діапазон температур, у якому робота двигуна є безпечною, за умови, що виробник мотора допустив моторну оливу з такими параметрами до використання в цьому двигуні.