Ремінь ГРМ в оливі: яку оливу лити в PureTech і EcoBoost?

Розділ Поради з вибору оливи, стаття 34 з 34979 слів, 6 хвилин

Або чому в цих моторах олива важить більше, ніж зазвичай

У цьому розділі: 34 статті
  1. Як правильно підбирати автомобільну оливу?
  2. Яка автоолива краща?
  3. За якими критеріями вибирати
  4. Що враховувати при виборі моторної оливи?
  5. За якими критеріями вибирати автомобільну оливу?
  6. Що враховувати при виборі оливи?
  7. За якими параметрами вибирати автооливу?
  8. За якими критеріями вибирати моторну оливу?
  9. Правильний вибір оливи
  10. Як правильно підбирати моторну оливу?
  11. Вибір оливи: схвалення виробника
  12. Яка олива краща?
  13. Яка автомобільна олива краща?
  14. Що враховувати при виборі автомобільної оливи?
  15. Коротко: чи додає олива к. с.?
  16. Коротко: дорожче - не значить краще...
  17. Вибір оливи: за параметрами і допусками
  18. Як правильно вибрати автомобільну оливу?
  19. Як правильно обирати автооливу?
  20. Як правильно вибрати автооливу?

Усі статті розділу (34)

Ми звикли, що ремінь ГРМ живе під пластиковим кожухом збоку двигуна і з оливою не має нічого спільного: якщо на ремені з’явилася олива — шукайте течу, поки вона його не роз’їла. Так було в більшості моторів, на яких виросло не одне покоління автолюбителів, від «дев’ятки» до дизельних Volkswagen. Але це зовсім не означає, що так влаштований і ваш: на багатьох європейських машинах, випущених після 2010 року, стоять двигуни, у яких ремінь ГРМ працює прямо в оливі, — і олива для них важить набагато більше, ніж зазвичай.

Найвідоміші приклади — 1.2 PureTech, який ставили на Peugeot, Citroën, Opel і DS, та 1.0 EcoBoost від Ford; ремінь в оливі є й у деяких моторах VW і Toyota. Чимало таких машин приїжджає до нас вживаними з Європи, і продавці на авторинку про цю особливість, як правило, мовчать. А часто й самі про неї не знають.

Що таке «мокрий» ремінь

«Мокрий» ремінь — це зубчастий ремінь ГРМ, який працює всередині мотора і постійно омивається моторною оливою. Матеріал у нього особливий, але розрахований він на оливу певного складу — ту, з якою його випробовував виробник двигуна, а не на будь-яку рідину в картері.

Гумовий чобіт роками служить у воді, бо для неї його й зробили; постійте в ньому годину в розчиннику — і побачите, що від нього залишиться. Так і ремінь: у «своїй» оливі він живе свій термін, у «чужій» здає значно раніше.

Чому конструктори пішли на таке рішення — питання до них. Нам важливо інше: це переважно невеликі бензинові мотори, часто турбовані, з безпосереднім упорскуванням, а саме такі найбільше страждають від бензину в оливі.

Що його вбиває

Причин, по суті, три, і всі вони — про оливу.

1. Не та олива. Інша база, інший пакет присадок, інша в’язкість — і матеріал ременя може почати набрякати. Олива, яку продавець назвав «універсальною, для всіх моторів», для цього двигуна якраз і може виявитися тим самим розчинником.

2. Паливо в оливі. Такий мотор на коротких поїздках не встигає прогрітися, і частина бензину потрапляє зі стінок циліндрів у картер. В одному з лабораторних випробувань такого двигуна паливо склало до 9% оливи, а в’язкість її помітно впала. Така суміш — уже не та олива, на яку розраховували конструктори ременя.

3. Затягнута заміна. Чим довше олива працює, тим більше в ній палива, вологи й продуктів згоряння і тим менше від неї захисту.

Що далі? Ремінь набрякає і починає розшаровуватися, дрібні шматочки гуми опускаються в піддон і забивають сітку оливоприймача. Оливний насос уже не може прокачати оливу, тиск падає, і мотор залишається без мащення — з усіма наслідками, аж до капремонту. Не посміхайтеся — ремінь, якого ви ніколи не бачили, може вбити двигун, навіть не порвавшись.

Яка олива потрібна

Ще раз повторюся: оливу вибирають за вимогою автовиробника — допуск, клас, в’язкість, — і саме в такому порядку. Як цю вимогу знайти, розказано у статті про рекомендації виробника. А для мотора з ременем в оливі допуск — це ще й питання, чи витримає ремінь.

Для 1.2 PureTech у документації трапляються кілька родин допусків — колишні PSA і нинішні Stellantis, які прийшли їм на зміну:

PSA B71 2312 — олива 0W-30; її місце в новій системі зайняв допуск Stellantis FPW 9.55535/02.

PSA B71 2010 — олива 0W-20 з низьким вмістом сульфатної золи, фосфору й сірки (для моторів із фільтром твердих частинок); на зміну йому прийшов FPW 9.55535/01.

FPW 9.55535/03 — олива 5W-30, приблизно відповідає колишньому PSA B71 2290.

Котрий із них потрібен саме вашому мотору, залежить від його покоління і року випуску. А для частини цих моторів виробник згодом переглянув вимоги, і там, де колись допускалася 0W-30, в актуальному плані обслуговування може стояти вже 0W-20. Тому одного «правильного» допуску «для PureTech» я вам не назву — його просто не існує. Вирішують сервісна книжка і чинний регламент Stellantis для коду вашого двигуна; у сумнівному випадку його назве офіційний представник марки за VIN-кодом.

Власникам Opel окремо: якщо під капотом 1.2 PureTech, звичний для Opel допуск dexos тут ні до чого — такі мотори вимагають допусків PSA/Stellantis (детальніше — у статті про Opel без GM).

Для 1.0 EcoBoost із ременем в оливі Ford свого часу запровадив окремий допуск WSS-M2C948-B (олива 5W-20). Що саме записано для вашого мотора — знову ж таки, дивіться в сервісній книжці. І переконайтеся, що у вашій машині справді ремінь: у новіших версіях частина моторів отримала ланцюг.

І ще одне. Напис «відповідає вимогам B71 2312» чи «рекомендовано для…» на каністрі — це заява самого виробника оливи, а не допуск. Про різницю між ними вже йшлося у статті що таке допуски олив. Тут краще мати оливу, яку автовиробник сам перевірив і вніс до свого списку.

Інтервал і поради власнику

Інтервал заміни оливи з сервісної книжки — це максимум, а не норма, і для таких моторів це особливо помітно. Їздите переважно містом, короткими відрізками, у заторах — бензин в оливі накопичується швидше, і міняти її варто частіше. Детальніше — у статті про фактори, які скорочують сервісний інтервал. Ремінь теж не вічний: для частини PureTech виробник переглянув і регламент його заміни, тож дивіться актуальний план, а не лише старий запис у книжці.

Що ще варто зробити:

1. Купуючи вживану машину, з’ясуйте, що за мотор під капотом, коли міняли ремінь і якою оливою його заливали. Немає відповіді — закладайте заміну ременя й оливи у вартість покупки.

2. На СТО назвіть потрібний допуск і подивіться на каністру, з якої заливають. «Нормальна синтетика, ми всім таку ллємо» — для цього мотора не відповідь.

3. Якщо ремінь уже міняли через розшарування, спитайте, чи чистили піддон і сітку оливоприймача. Новий ремінь не врятує від шматків старого, що залишилися в картері.

4. Загорілася лампа тиску оливи — глушіть мотор одразу, а не доїжджайте «до гаража».

5. Жодних присадок. Олива з допуском пройшла перевірку автовиробника саме для цього мотора; що зробить із ременем чергова «чудодійна» присадка, не знає ніхто, включно з її продавцем.

Ремінь в оливі не прощає того, що звичайний мотор роками терпить: чужої оливи, бензину в картері й затягнутої заміни. Заливайте те, що записано для вашого двигуна, міняйте оливу вчасно — і в ременя будуть усі шанси прожити свій термін.

Додатково читайте: