Яку оливу заливати в дизель із сажовим фільтром?

Або чому сажовий фільтр боїться не сажі, а золи

У цьому розділі: 39 статей
  1. Як правильно підбирати автомобільну оливу?
  2. Яка автоолива краща?
  3. За якими критеріями вибирати
  4. Що враховувати при виборі моторної оливи?
  5. За якими критеріями вибирати автомобільну оливу?
  6. Що враховувати при виборі оливи?
  7. За якими параметрами вибирати автооливу?
  8. За якими критеріями вибирати моторну оливу?
  9. Правильний вибір оливи
  10. Як правильно підбирати моторну оливу?
  11. Вибір оливи: схвалення виробника
  12. Яка олива краща?
  13. Яка автомобільна олива краща?
  14. Що враховувати при виборі автомобільної оливи?
  15. Коротко: чи додає олива к. с.?
  16. Коротко: дорожче - не значить краще...
  17. Вибір оливи: за параметрами і допусками
  18. Як правильно вибрати автомобільну оливу?
  19. Як правильно обирати автооливу?
  20. Як правильно вибрати автооливу?

Усі статті розділу (39)

Начебто із сажовим фільтром усе зрозуміло: загорілася лампочка — винні паливо, затори або сам фільтр, який «вигадали, щоб тягнути з людей гроші». Про оливу згадують в останню чергу. А даремно: сажу фільтр уміє спалювати сам, а от золу з оливи — ні.

Звідки на дизелі фільтр і що в ньому збирається

Перші сучасні сажові фільтри (DPF, у французьких машин — FAP) з’явилися ще 2000 року, а з середини 2000-х стояли вже на багатьох дизелях. Масовими їх зробили норми Euro 5: вони урізали допустиму масу частинок у вихлопі дизельного легковика вп’ятеро, з 0,025 до 0,005 г/км, а згодом обмежили й кількість частинок. Без фільтра таких цифр не взяти, тож відтоді він стоїть практично на кожному дизельному легковику, проданому в ЄС.

Сажа — це недогоріле паливо, і час від часу фільтр її випалює. Але будь-який мотор потроху витрачає оливу на чад, а в оливі — присадки з цинком, кальцієм, магнієм. Після згоряння від них лишається негорюча зола (чому її не спалити, як попіл у пічці, розказано у статті про класи ACEA). Вона накопичується у фільтрі після кожної регенерації, підвищує опір вихлопу і змушує фільтр випалюватися частіше.

Скільки золи опиниться у фільтрі, залежить від двох речей: скільки оливи мотор спалює і скільки золи в самій оливі. Друге — справа вашого вибору на полиці. У вантажних дизелях, де це добре вивчено, приблизно після 240 тис. км зола становить понад 80% того, що лежить у фільтрі. Для легковиків таких цифр немає, але механізм той самий.

Є ще фосфор із протизносної присадки: фільтр він не забиває, зате отруює каталізатор, і той починає працювати при помітно вищій температурі. Звідси й абревіатура SAPS: сульфатна зола, фосфор і сірка — три речі, яких у «фільтровій» оливі має бути мало.

Що шукати на каністрі

Клас ACEA: тільки C

Для машин із сажовим фільтром ACEA (Європейська асоціація виробників автомобілів) відвела окрему сім’ю — класи C, які, за її ж словами, продовжують життя фільтра й каталізатора. Різниця зі звичайними оливами A/B — у цифрах (редакція ACEA 2023 року):

Класи Сульфатна зола, % Фосфор, % Сірка, % Тип
A3/B4 1,0-1,6 не нормується не нормується повнозольні
A5/B5, A7/B7 до 1,6 не нормується не нормується повнозольні
C2, C3, C5, C6, C7 до 0,8 0,07-0,09 до 0,3 середньозольні (mid SAPS)
C4 до 0,5 до 0,09 до 0,2 малозольні (low SAPS)

Тобто олива A3/B4 може містити вдвічі більше золи, ніж C3, і втричі з гаком більше, ніж C4. І не лякайтеся напису «mid SAPS» замість «low SAPS»: обидві — оливи для фільтра.

Усередині сім’ї C класи відрізняються ще й високотемпературною в’язкістю: C5-C7 рідші за C3 і C4 і годяться лише для моторів, які під них сконструйовано.

Допуск автовиробника важливіший

Ще раз повторюся: клас — лише основа, а допуск автовиробника додає до нього власні випробування (див. що таке допуски олив). Якщо в сервісній книжці вказано допуск, шукайте на каністрі саме його. Для дизелів із фільтром це, наприклад:

1. Volkswagen, Audi, Skoda, Seat: VW 507 00 — олива на базі ACEA C3, як правило 5W-30 (див. опис допусків VAG). Частина новіших моторів вимагає VW 509 00 (0W-20), і міняти одну на іншу не можна.

2. Mercedes-Benz: 229.31, 229.51, 229.52, у більшості новіших двигунів — 229.71. Повнозольні 229.5 і 229.6 туди, де потрібен малозольний допуск, не годяться.

3. BMW: Longlife-04, для частини дизелів з одним турбокомпресором — LL-12 FE, згодом з’явився LL-19 FE.

4. Opel: dexos2, на зміну якому GM запровадила dexosD; новіші Opel із дизелями Stellantis живуть за допусками Stellantis.

5. Peugeot і Citroën: PSA B71 2290 для дизелів HDi з FAP, у новіших машин — Stellantis FPW 9.55535.

6. Ford: WSS-M2C934-A/B, у новіших дизелів — 950-A або 952-A1.

7. Renault і Dacia: RN0720; новіший RN17 його не замінює.

8. Японські марки: для машин японського ринку — JASO DL-1, малозольний клас для легкових дизелів із фільтром; у європейських версій дивіться книжку, там зазвичай клас ACEA C.

Цей список — орієнтир, а не заміна сервісної книжки; докладніше — у статті про нові допуски автовиробників.

Короткі поїздки, регенерація і паливо в оливі

Як фільтр чиститься сам

На довгій швидкій дорозі вихлоп гарячий (приблизно 350-500 °C), і сажа вигоряє сама — це пасивна регенерація. Коли ж фільтр наповнився, блок керування влаштовує активну: додає пізнє впорскування палива, щоб підняти температуру вихлопу. За оцінкою британського автоклубу AA, буває це приблизно раз на 500 км і триває 5-10 хвилин.

А тепер уявіть машину, яка їздить по кілька кілометрів містом: регенерація почалася, а ви вже приїхали й заглушили мотор — як пиріг, який щоразу виймають із духовки недопеченим. Часті короткі поїздки — найчастіша причина забитого сажового фільтра. Загорілася лампочка — зазвичай допомагають хвилин десять їзди зі швидкістю понад 65 км/год (точніше — в інструкції з експлуатації). Проігноруєте — мотор перейде в аварійний режим, а далі примусова регенерація на СТО або, в гіршому разі, новий фільтр. А чудодійним пляшечкам «для очищення фільтра» я довіряю не більше, ніж іншим присадкам: фільтр чиститься їздою, а не хімією з магазину.

Чому на щупі стає більше оливи

Пізнє впорскування має побічний ефект: частина палива стікає по стінках циліндрів у картер. Біодизель, якого в дизпаливі може бути до 7%, з картера не випаровується і накопичується, а кожна обірвана регенерація додає ще трохи. Як це впливає на інтервал заміни, розказано у статті про інтервал заміни оливи сьогодні.

Дійшло до того, що на щупі деяких дизельних Mazda над позначкою максимуму є ще й мітка «X»: дійшов до неї рівень — палива в оливі вже забагато, і її треба міняти негайно. А крім манери їзди, фільтр забивають велика витрата оливи, повнозольна олива, клапан EGR, що заїдає, і несправні форсунки.

А AdBlue тут до чого?

AdBlue (загальна назва AUS 32) — це 32,5-відсотковий розчин сечовини в демінералізованій воді за стандартом ISO 22241. Його заливають в окремий бачок для каталізатора SCR, який зменшує викиди оксидів азоту. З оливою і паливом AdBlue не має нічого спільного, і ні в паливний бак, ні в мотор його не заливають. Спільне лише одне: каталізатори не люблять ні фосфору, ні золи, тож правильна олива береже весь ланцюжок очищення вихлопу, а не тільки фільтр.

«Видалений» фільтр

Окрема тема — фільтр, який вирізали, перепрошивши блок керування. Подробиць тут не буде. За Директивою 2014/45/ЄС відсутнє або явно несправне штатне обладнання для очищення вихлопу — серйозний дефект, і в країнах ЄС техогляд машина не проходить. У Німеччині з 1 липня 2023 року на техогляді дизелів Euro 6 рахують кількість частинок у вихлопі, і без робочого фільтра в норму не вкластися. В Україні Правила дорожнього руху (п. 31.4.6) забороняють експлуатувати автомобіль, якщо вміст шкідливих речовин у вихлопі перевищує норми або несправна система випуску. А вимоги до оливи без фільтра не змінюються: що написано в сервісній книжці, те й заливайте.

Що це означає для звичайного автолюбителя?

1. Спершу сервісна книжка: чи є у вашій машині фільтр, скаже вона, а не рік випуску; далі — допуск автовиробника, потім клас. Оливу A/B туди, де вимагають C, не лийте, навіть якщо вона дешевша.

2. Не «покращуйте» оливу рідшою. C5-C7 чи 0W-20 — тільки якщо їх передбачено для вашого мотора.

3. Давайте фільтру очиститися — регулярно виїжджайте на трасу.

4. Стежте за щупом. Рівень, що росте між замінами, — привід міняти оливу зараз, а міська їзда — привід скоротити інтервал.

А якщо в дорозі довелося долити літр звичайної A3/B4, спитаєте ви? Найімовірніше, нічого страшного: шкодить не один долив, а заміна за заміною не тією оливою.

Таким чином, сажовий фільтр живе стільки, скільки дозволяють олива з правильним допуском і поїздки, на яких він встигає очиститися. Скільки кілометрів відбирає в нього повнозольна олива, чесно не скаже ніхто. Але ціна правильної каністри незрівнянна з ціною нового фільтра, тож перевіряти це на власній машині — дуже сумнівна економія.